Хвороби свиней: симптоми, діагностика, лікування та профілактика на свинофермі

Практичний ветеринарно-технологічний довідник для свинарів від Pig Tech UA

Здоров’я поголів’я безпосередньо впливає на економіку свинокомплексу. Респіраторні захворювання знижують середньодобові прирости, кишкові інфекції погіршують конверсію корму, а репродуктивні порушення збільшують кількість непродуктивних днів свиноматок.

Однак кашель, діарея чи відмова від корму — це симптоми, а не готовий діагноз. Однакові клінічні ознаки можуть виникати при різних інфекційних і незаразних захворюваннях.

Головне правило сучасного свинарства: лікування має ґрунтуватися на діагностиці, а профілактика — на системному управлінні здоров’ям стада.

У цій статті розглянемо найважливіші хвороби свиней, характерні симптоми, принципи лікування та технологічні чинники, які допомагають зменшувати ризики.

1. Хвороби свиней: як розпізнати перші симптоми

Першими ознаками проблем зі здоров’ям можуть бути не лише підвищена температура чи кашель, а й зміни виробничих показників.

Звертайте увагу на:

• Зниження споживання корму та води.
• Млявість, відокремлення тварин від групи.
• Кашель, чхання, прискорене або утруднене дихання.
• Діарею, блювання, ознаки зневоднення.
• Кульгавість, набряки суглобів.
• Зміни кольору шкіри, крововиливи.
• Зростання падежу.
• Аборти, мертвонародження та збільшення кількості слабких поросят.
• Погіршення середньодобових приростів і конверсії корму.

Якщо однакові симптоми виникають одночасно в багатьох тварин, необхідно оцінити не лише інфекційні причини, а й якість корму, водопостачання, вентиляцію та можливі технологічні помилки.

2. Африканська чума свиней (АЧС)

Африканська чума свиней — небезпечне вірусне захворювання домашніх і диких свиней, здатне спричиняти надзвичайно високий рівень смертності.

Основні симптоми

• Висока температура тіла.
• Різке пригнічення та відмова від корму.
• Почервоніння або синюшність окремих ділянок шкіри.
• Крововиливи, порушення дихання.
• Блювання або діарея.
• Аборти.
• Раптова загибель тварин.

Симптоми АЧС можуть нагадувати інші інфекційні захворювання, зокрема класичну чуму свиней. Тому підтвердження можливе лише лабораторними методами.

Чи лікується АЧС?

Ефективного специфічного лікування АЧС немає.

При підозрі необхідно негайно повідомити ветеринарного спеціаліста та компетентний територіальний орган Держпродспоживслужби, припинити переміщення свиней і виконувати офіційні протиепізоотичні вказівки.

Не можна самостійно переміщувати, реалізовувати або забивати підозрілих тварин чи приховувати падіж.

Основою захисту господарства залишаються біобезпека, контроль транспорту, дезінфекція, захист від контакту з дикими свинями та контроль походження тварин і кормових матеріалів.

3. Репродуктивно-респіраторний синдром свиней (РРСС)

РРСС — вірусне захворювання, яке може одночасно впливати на репродуктивні показники свиноматок і дихальну систему молодняку.

Симптоми

У свиноматок:

• Аборти, передчасні опороси.
• Мертвонароджені та слабкі поросята.
• Підвищення смертності підсисних поросят.
• Порушення відтворення.

У молодняку:

• Кашель і утруднене дихання.
• Відставання в рості.
• Підвищена сприйнятливість до вторинних інфекцій.

Діагностика та контроль

Для підтвердження застосовують лабораторні дослідження, зокрема ПЛР та серологічні методи.

Специфічного лікування, яке усуває вірус із організму, немає. Контроль базується на ветеринарній програмі стабілізації стада, біобезпеці, управлінні ремонтним молодняком і вакцинації там, де вона обґрунтована та дозволена.

Антибактеріальні препарати можуть призначатися ветеринарним лікарем лише за відповідних бактеріальних ускладнень.

4. Мікоплазмозна пневмонія свиней

Збудник Mycoplasma hyopneumoniae є одним із важливих чинників ензоотичної пневмонії свиней.

Захворювання часто має хронічний перебіг і створює умови для розвитку комплексу респіраторних хвороб.

Симптоми

• Тривалий сухий кашель.
• Нерівномірність росту тварин.
• Зниження середньодобових приростів.
• Погіршення конверсії корму.
• Посилення респіраторних симптомів після перегрупування чи технологічного стресу.

Лікування та профілактика

Ветеринарний лікар визначає необхідність антибактеріальної терапії з урахуванням діагнозу, супутніх збудників і дозволених препаратів.

Вакцинація може зменшувати клінічні прояви та ураження легень, але не гарантує повного усунення інфекції.

Важливе значення мають:

• Стабільний мікроклімат.
• Достатній повітрообмін без протягів.
• Контроль щільності посадки.
• Зменшення змішування різновікових груп.
• Принцип «усе зайнято — усе вільно» з належним очищенням і дезінфекцією.

5. Актинобацилярна плевропневмонія

Збудник — Actinobacillus pleuropneumoniae.

Це бактеріальна інфекція, яка може спричиняти тяжкі ураження легень і плеври.

Основні симптоми

• Раптове підвищення температури.
• Виражене утруднення дихання.
• Пригнічення.
• Іноді пінисті або кров’янисті виділення з носа.
• Раптова загибель тварин при гострому перебігу.

Лікування

Захворювання потребує термінового втручання ветеринарного лікаря. За підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції призначають відповідну антибактеріальну терапію.

Вибір препарату залежить від клінічної ситуації, результатів лабораторних досліджень і чутливості збудника, якщо її можна визначити.

Важливо не затягувати з діагностикою, оскільки гострий перебіг може супроводжуватися швидкою загибеллю тварин.

6. Колібактеріоз поросят

Колібактеріоз спричиняють патогенні штами Escherichia coli. Найчастіше проблема проявляється у підсисних поросят і молодняку після відлучення.

Симптоми

• Водяниста діарея.
• Зневоднення.
• Пригнічення.
• Втрата маси тіла.
• Підвищення смертності при тяжкому перебігу.

Лікування

Насамперед необхідно оцінити ступінь зневоднення та забезпечити ветеринарно обґрунтовану регідратаційну підтримку.

Антибіотики застосовують лише за показаннями, з урахуванням характеру інфекції та ризику антибіотикорезистентності.

Профілактика

• Контроль молозивного імунітету.
• Належна гігієна родильного відділення.
• Стабільна температура для новонароджених.
• Якісна питна вода.
• Поступовий перехід на корм після відлучення.
• Відповідна програма вакцинації маточного поголів’я.

У післявідлучний період важливими є перетравність раціону, буферна ємність корму та кислотність середовища травного тракту.

Кормові підкислювачі можуть бути частиною програми управління травленням, але не замінюють лікування колібактеріозу.

7. Клостридіоз поросят

Клостридіальні ентерити пов’язані з різними видами та типами Clostridium, зокрема Clostridium perfringens.

Особливу небезпеку становлять тяжкі форми ентериту в новонароджених поросят.

Симптоми

• Діарея, іноді з домішками крові.
• Швидке погіршення стану.
• Болісність живота.
• Зневоднення.
• Висока смертність при тяжких некротичних формах.

Лікування та профілактика

Тактика залежить від встановленого збудника й тяжкості уражень. Ветеринарний лікар визначає потребу в медикаментозній і підтримувальній терапії.

Ключовими заходами профілактики є вакцинація свиноматок за відповідною схемою, належне отримання молозива поросятами та санітарний стан родильного відділення.

Підкислювачі й інші кормові добавки не слід представляти як засоби лікування клостридіального ентериту.

8. Сальмонельоз свиней

Сальмонельоз — бактеріальна інфекція, яка може спричиняти кишкові та системні захворювання.

Окремі серовари Salmonella мають також значення для безпечності харчових продуктів і здоров’я людей.

Симптоми

• Підвищена температура.
• Діарея.
• Зневоднення.
• Відмова від корму.
• Пригнічення.
• У тяжких випадках — септичний перебіг.

Лікування

Ветеринар визначає форму захворювання та необхідність антибактеріальної терапії. Не кожен випадок виявлення сальмонел потребує однакового лікування.

Для профілактики важливі контроль гризунів, гігієна кормів і води, санітарні розриви між партіями та запобігання перенесенню інфекції персоналом й інвентарем.

9. Ілеїт свиней

Проліферативна ентеропатія, або ілеїт, пов’язана з бактерією Lawsonia intracellularis.

Захворювання може перебігати непомітно, поступово знижуючи економічні результати відгодівлі.

Симптоми

• Нерівномірний ріст.
• Зниження приростів.
• Погіршення конверсії корму.
• Періодична діарея.
• При гострій геморагічній формі — кров’янисті або темні випорожнення та раптова загибель.

Контроль

Діагностика включає оцінку клінічної картини, лабораторні дослідження та, за потреби, патологоанатомічні дані.

Ветеринар може застосовувати специфічні програми лікування та профілактики, включно з вакцинацією за показаннями.

10. Дизентерія свиней

Дизентерія свиней переважно пов’язана з Brachyspira hyodysenteriae.

Симптоми

• Діарея зі слизом.
• Домішки крові у випорожненнях.
• Зниження апетиту.
• Втрата кондиції.
• Погіршення виробничих показників.

Для підтвердження необхідна диференційна діагностика, оскільки подібні симптоми можуть спричиняти й інші кишкові захворювання.

Лікування та програма контролю визначаються ветеринарним лікарем. Особливо важливі санітарія, боротьба з гризунами та контроль переміщення тварин між групами.

11. Цирковірусна інфекція свиней (PCV2)

Цирковірус свиней другого типу може бути пов’язаний із системними, репродуктивними та іншими захворюваннями.

Можливі ознаки

• Відставання в рості.
• Втрата кондиції.
• Підвищення смертності.
• Ураження лімфатичної системи.
• Посилення перебігу супутніх інфекцій.

Важливо розуміти: виявлення PCV2 саме по собі ще не доводить, що саме він спричинив захворювання.

Контроль включає ветеринарну діагностику, вакцинацію та зменшення технологічних стресів.

12. Хвороба Ауєскі

Хвороба Ауєскі, або псевдосказ, спричиняється вірусом герпесу свиней першого типу.

Симптоми

У новонароджених поросят можливі:

• Неврологічні порушення.
• Тремор, судоми.
• Висока смертність.

У старших тварин можливі респіраторні симптоми, а у свиноматок — репродуктивні порушення.

Специфічного лікування, яке усуває вірус, немає. Контроль залежить від епізоотичного статусу господарства, лабораторної діагностики та офіційних ветеринарних вимог.

13. Мастит, метрит і порушення лактації свиноматок

Після опоросу у свиноматок можуть виникати запалення молочної залози, матки та порушення молоковіддачі. Ці стани іноді розглядають у межах синдрому післяродової дисгалактії.

Ознаки

• Зниження споживання корму.
• Підвищена температура.
• Болісність або набряк молочної залози.
• Недостатня кількість молока.
• Неспокій поросят, погане наповнення шлунків.
• Зниження приростів приплоду.

Що робити

Необхідний огляд свиноматки ветеринарним лікарем та оцінка стану поросят.

Лікування залежить від причини й може включати протизапальну, підтримувальну та, за наявності показань, антибактеріальну терапію.

Для профілактики важливі водозабезпечення, кондиція свиноматок, годівля перед опоросом і після нього, чистота станків та контроль закрепів.

14. Паразитарні захворювання

У свинарстві зустрічаються внутрішні паразити, зокрема аскариди, та зовнішні паразити — коростяні кліщі й воші.

Симптоми

• Свербіж і розчухування.
• Ураження шкіри.
• Погіршення кондиції.
• Відставання в рості.
• Іноді кашель, пов’язаний із міграцією личинок певних гельмінтів.

Діагностика та вибір протипаразитарних засобів залежать від конкретного збудника, віку тварин і системи утримання.

Програма дегельмінтизації має бути обґрунтованою, а не автоматично однаковою для всіх господарств.

15. Мікотоксикози: коли проблема не в інфекції

Не всі захворювання та порушення продуктивності спричиняються мікроорганізмами.

Мікотоксини — токсичні метаболіти певних пліснявих грибів, які можуть потрапляти до організму свиней із кормовою сировиною.

Залежно від виду токсину, його концентрації та тривалості впливу можливі:

• Зниження споживання корму.
• Погіршення приростів.
• Репродуктивні порушення.
• Зміни імунної відповіді.
• Ураження окремих органів і систем.

Наприклад, дезоксиніваленол (DON) часто пов’язують зі зниженням споживання корму, а зеараленон — з естрогеноподібними ефектами.

Як зменшити ризики

Потрібні контроль якості зерна, правильне зберігання, відбір репрезентативних проб та лабораторний аналіз.

Адсорбенти й інші засоби контролю мікотоксинів підбирають з урахуванням конкретних токсинів і підтвердженої ефективності продукту.

Важливо: не всі адсорбенти однаково ефективні проти різних мікотоксинів. Жодна добавка не замінює контроль забрудненої сировини.

16. Таблиця основних захворювань свиней

Захворювання	Основні прояви	Принцип контролю
АЧС	Гарячка, пригнічення, загибель	Негайне повідомлення ветеринарної служби, біобезпека
РРСС	Аборти, слабкі поросята, респіраторні симптоми	Діагностика, стабілізація стада, вакцинація за програмою
Мікоплазмоз	Хронічний кашель, низькі прирости	Ветеринарна терапія, вакцинація, мікроклімат
Плевропневмонія	Гостре утруднення дихання, падіж	Термінова ветеринарна допомога
Колібактеріоз	Діарея, зневоднення	Регідратація, діагностика, гігієна
Клостридіоз	Тяжка діарея новонароджених	Ветеринарна допомога, вакцинація свиноматок
Сальмонельоз	Гарячка, діарея	Діагностика, санітарний контроль
Ілеїт	Погані прирости, діарея	Діагностика, ветеринарна програма контролю
Дизентерія	Слиз і кров у калі	Лабораторне підтвердження, ветеринарне лікування
PCV2-асоційовані хвороби	Відставання в рості, підвищена смертність	Вакцинація, діагностика, управління стадом
Хвороба Ауєскі	Неврологічні, дихальні та репродуктивні порушення	Офіційний ветеринарний контроль
Паразитози	Свербіж, погіршення кондиції	Цільова протипаразитарна програма
Мікотоксикози	Порушення продуктивності та репродукції	Контроль сировини, лабораторний аналіз

17. Алгоритм дій при появі хворих свиней

Крок 1. Оцініть ситуацію. Зафіксуйте кількість хворих тварин, їхній вік, секцію, дату появи симптомів, температуру, споживання корму та падіж.

Крок 2. Обмежте поширення. За можливості відокремте хворих тварин, організуйте окремий інвентар і посиліть біобезпеку. За підозри на особливо небезпечну інфекцію не переміщуйте тварин і дійте відповідно до вказівок ветеринарної служби.

Крок 3. Викличте ветеринарного лікаря. Він визначить, які клінічні та лабораторні дослідження потрібні.

Крок 4. Перевірте технологічні параметри. Оцініть температуру, вологість, вентиляцію, наявність протягів, забезпеченість водою та стан корму.

Крок 5. Виконуйте призначене лікування. Дотримуйтеся дозувань, тривалості курсу, інструкцій до препаратів і термінів очікування перед забоєм.

Крок 6. Проаналізуйте результати. Визначте, чи зменшилася захворюваність, чи відновилося споживання корму, які зміни відбулися у приростах і падежі.

18. Чому мікроклімат, вода та годівля впливають на здоров’я свиней

Навіть правильно організована ветеринарна програма не компенсує постійних технологічних помилок.

Мікроклімат

Недостатня вентиляція, надмірна концентрація подразнювальних газів, висока вологість і різкі температурні коливання можуть погіршувати стан дихальної системи та підвищувати сприйнятливість до респіраторних захворювань.

Вода

Обмежений доступ до води впливає на споживання корму, травлення, лактацію та загальний стан тварин.

Важливо контролювати не лише лабораторні показники якості води, а й фактичну продуктивність поїлок.

Годівля

Раціон повинен відповідати віку, фізіологічному стану й генетичному потенціалу тварин.

Недостатність поживних речовин, погана перетравність корму та мікотоксини можуть погіршувати виробничі показники і стійкість тварин до технологічних навантажень.

Підкислювачі кормів

Органічні кислоти та їхні комбінації використовують у програмах годівлі для управління кислотністю корму та підтримки травних процесів. Ефективність залежить від складу продукту, раціону, віку свиней і конкретних умов господарства.

Підкислювачі не є заміною ветеринарної діагностики, антибактеріального лікування за показаннями чи належної гігієни.

Адсорбенти мікотоксинів

Їх застосовують як один з інструментів контролю ризиків, пов’язаних із мікотоксинами в кормі.

Підбір повинен враховувати результати аналізу сировини, тип токсинів і характеристики конкретного продукту.

19. Як Pig Tech UA допомагає господарствам зменшувати технологічні ризики

У сучасному свинарстві недостатньо просто реагувати на симптоми. Потрібно знаходити причини, які сприяють повторенню проблем.

Pig Tech UA допомагає свинарським господарствам системно оцінювати технологію виробництва, годівлю та фактори, що впливають на продуктивність поголів’я.

Ми приділяємо увагу:

• Аналізу раціонів для різних виробничих груп.
• Підбору кормових рішень відповідно до потреб господарства.
• Контролю якості кормової сировини.
• Оцінці ризиків мікотоксинів.
• Доцільності застосування підкислювачів.
• Мікроклімату, водопостачанню та технологічній дисципліні.

Маєте повторювані проблеми з діареєю, низькими приростами або нестабільним споживанням корму?

Зверніться до Pig Tech UA для аналізу технологічних факторів. За потреби менеджер «Домінанта» допоможе підібрати кормові добавки відповідно до умов вашого господарства.

Пам’ятайте: технологічний супровід доповнює, але не замінює роботу ветеринарного лікаря.

Профілактика хвороб свиней повинна базуватися на комплексному підході: ветеринарному контролі, збалансованій годівлі, якісній воді, правильному мікрокліматі та біобезпеці. Своєчасне виявлення перших симптомів допомагає швидше встановити причину захворювання, організувати необхідні заходи та зменшити виробничі втрати.

Висновок

Хвороби свиней — це не лише ветеринарна проблема, а й важливий чинник економічної ефективності господарства.

Найкращі результати досягаються тоді, коли ветеринарна діагностика, вакцинація, біобезпека, годівля та управління мікрокліматом працюють як єдина система.

Здорове стадо починається з правильно організованої технології, але кожен випадок захворювання потребує професійної оцінки.

Матеріал має інформаційний характер і не є інструкцією для самостійного призначення ветеринарних препаратів. Конкретні схеми лікування, вакцинації та протиепізоотичних заходів визначає ветеринарний лікар відповідно до діагнозу й чинних вимог.

Джерела для додаткового вивчення:

• World Organisation for Animal Health (WOAH) — African Swine Fever: https://www.woah.org/en/disease/african-swine-fever/
• WOAH — Terrestrial Animal Health Code, African Swine Fever: https://www.woah.org/fileadmin/Home/eng/Health_standards/tahc/2024/en_chapitre_asf.htm
• MSD Veterinary Manual — https://www.msdvetmanual.com/
• European Medicines Agency — https://www.ema.europa.eu/